Чому БРАМА?

Брама - це ворота, які захищають від не

безпеки та закривають  нас від негативного впливу. 

В історії людства Брама виконувала найважливіші соціальні функції, одна з яких – оборонна, як захищені в’їзди в міста, фортеці, замки, садиби, на мости і шляхи. У середньовіччі Брама уособлювала все місто як захищену спільноту, що відображено в міській геральдиці багатьох українських міст, таких як: Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Рівне, Херсон та інших.

ПРОБЛЕМА

Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.

Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.

Дезінформація - це неправдива, оманлива, маніпулятивна інформація, створена навмисне заради економічних, політичних або інших вигод. 

Пропага́нда (лат. лат. propaganda — «що підлягає поширенню», від propago — «поширюю») — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, доказів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільство. Пропаганду зазвичай розповсюджують через ЗМІ, щоб сформувати потрібну суспільну думку. 

Дезінформува́ння або дезінформа́ція (фр. des — заперечення, фр. information — інформація) — спосіб психологічного впливу, який полягає в намірі надання об'єктові такої інформації, яка вводить його в оману стосовно справжнього стану справ, та створює викривлену реальність. Поширення перекручених, не повних або свідомо неправдивих відомостей для досягнення пропагандистської, військової (введення противника в оману), комерційної або іншої мети. 

Фейк – це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. До того ж фейк – це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.

 

Ознаки, які можуть вказати на фейк:


ДЖЕРЕЛА

✔ Відсутність джерел інформації.
✔ Анонімні джерела.
✔ Інформація, взята із соцмереж, з акаунтів, які не верифіковані.
✔ Лінк на підозрілі або маловідомі джерела.
✔ Інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних.
✔ Дані соціологічних компаній, які не були активними в міжвиборчий період або були помічені у співпраці з політичними силами.
✔ Недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати).

ЕМОЦІЇ


✔ Думка чи оцінка подається як факт.
✔ Заголовок не відповідає новині або є надміру емоційним.
✔ Емоційне накручування в матеріалі.
✔ Апеляція до забобонів, конспірологічних теорій.
✔ Журналіст вживає в матеріалі слова, що викликають позитивні або негативні емоції.
✔ Навішування ярликів, поширення стереотипів.

 

ПОДАННЯ ФАКТІВ

✔ Соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, похибки, дати.
✔ Однобоке подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення.
✔ Викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою.
✔ Недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації.
✔ Недостовірний або спотворений переклад цитати, коментаря з іноземних джерел.

ЕКСПЕРТИ

✔ Представники структур, яких не існує в реальності.
✔ Експерти без вказування інституції, яку представляють.
✔ Анонімні експерти.
✔ Експерти, які фінансуються зацікавленою стороною і просувають її точку зору.
✔ Політично заангажовані експерти.

Інструкція з перевірки фейків

Джерело

        Перше правило: Не читайте новин на сайтах, про які нічого не знаєте. Якщо інформація справді важлива, її точно можна знайти на авторитетному сайті. Професійні редакції викликають більше довіри, адже перевіряють інформацію перед публікацією.

        Друге правило: Навіть авторитетний сайт інколи може помилитися й загубитися в ананасових полях. Тому завжди перевіряйте новину не в одному, а в кількох джерелах.

        Третє правило: Ставте під сумнів будь-яку інформацію, не підкріплену доказом. Лише свідчення безпосереднього очевидця, фотографії / відео чи опубліковані документи доводять факт. Усе решта – суб’єктивні судження.

Першоджерело

        Чи вказано в новині посилання на джерело інформації (знайдіть сайт, де вперше її опублікували).

        Перегляньте за допомогою веб-архіву, чи раніше ця новина виглядала так само. Там зібрано майже 500 мільярдів копій інтернет-сторінок. Просто вставте посилання на сторінку й виберіть, версію з якого дня ви хочете переглянути.

        Якщо сторінку нещодавно видалили, ще є шанс знайти її в архіві Google. Вставте у браузері напис cache: перед посиланням на сторінку й натисніть Enter.

        Варто зберігати скріншоти сторінок, наприклад, за допомогою Archive.is.

        Не вірте скріншотам із соцмереж – завжди заходьте безпосередньо на сторінку користувача.


Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення.  

УНІКАЛЬНІСТЬ

Ми перейшли від мрій до дій, та вирішуємо проблему кількісно та якісно. 

КІЛЬКІСНО зменшуємо медіаприсутність росіян. Ініціатив, які б вирішували проблему протистояння пропаганді, немає. В 2022 існували подібні проєкти в Telegram та Facebook, але, на жаль, припинили свою діяльність. Наша унікальність – це наявність бази ворожих ресурсів, можливість виявлення осередків пропаганди та їх блокування.

ЯКІСНО ми вчимо виявляти і недовіряти ворожому контенту.

Ми не займаємось ДДОС атаками, або іншими діями які потребують спеціальних знань та навичок, або спеціалізованого програмного забезпечення. Наразі є подібні ініціативи, але ми вважаємо за потрібне підсилити їх. Освітня частина проєкту спрямована, перш за все, на задоволення потреб учасників нашої спільноти та утримання їх мотивації на систематичне виконання дій з блокування. 

Для того, щоб бути частиною проєкту, користувачам достатньо мати мобільний телефон або компʼютер, та трохи часу, який користувач готовий приділити для важливої справи. 

РІШЕННЯ 

Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вирогідність того, що джерело буде заблоковано. Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною «BRAMA». 

Діяльність проєкту Брама направлена на захист медіа простору  від російської пропаганди, блокування каналів поширення дезінформації,  протиправного та забороненого контенту. Також, метою проєкту є покращення медіа-грамотності українців, зменшення впливу пропаганди на суспільство та популяризація безпечного поводження в мережі інтернет.

Що ми пропонуємо учасникам:

Також, ми пропонуємо нашим учасникам розважальний контент, який дозволить трішки відволіктись від виконання завдань та порадіти разом із нами успіхам українських військових та недолугим вчинкам нашого спільного ворога. 

ДОСЯГНУТІ РЕЗУЛЬТАТИ

На сьогодні в рамках проєкту функціонує Телеграм бот, який накопичує лінкі на джерела що необхідно заблокувати, телеграм канал де публікуються лінки для блокування спільнотою, Вайбер спільнота, та сторінки в соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм.

З початку діяльності нашого проєкту, користувачі надіслали понад 140 тис. лінків на джерела, які на думку користувачів необхідно заблокувати.

Станом на січень 2024 року учасниками спільноти заблоковано понад 26 тисяч джерел поширення неприйнятного контенту. Як видно із статистики – роботи ще дуже багато і ми потребуємо допомоги нових небайдужих і активних учасників.

ЯКЩО ТИ НЕ МОЖЕШ ДОНАТИТИ СВОЇМИ СИЛАМИ АБО ФІНАНСАМИ, ТО МИ МОЖЕШ ДОНАТИТИ СВІЙ ЧАС!


   27.02.2024 р.  було проведено  роз’яснювальну роботу серед вчителів, батьків та учнів щодо протидії кіберзлочинам  на виконання листа управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 15.02.2024 №8740- 2024 департамент освіти і науки Львівської ОДА.   Учні ліцею взяли участь у  тестуванні  з   цієї  теми . Результати тесту свідчать про обізнанність дітей   щодо кібербезпеки та кіберзлочинам.