Педагогічний  хаб ліцею

Хаб, також габ (від англ. hub«маточина», у переносному сенсі «центр діяльності») — в загальному значенні, вузол будь-якої мережі. 


☝️Педагогічний хаб – це креативний простір у межах ліцею для спілкування педагогічних працівників, готових розповісти про власні ефективно реалізовані   проєкти, а також відкритих до нових викликів і можливостей.
☝️Педагогічний хаб ліцею: можливість підвищувати професійну компетентність педагогів в умовах дистанційного навчання, воєнного стану.


Напрямок роботи хабу 

«Поєднання педагогічного досвіду та цифрових технологій в умовах воєнного стану ».

 


 (вчитель трудового навчання)

"Трудове навчання в умовах воєнного стану"

Під час війни школа стала осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. Надзвичайно важливо гнучко підходити до організації освітнього процесу так, щоб він був комфортним для учнів. Дистанційне навчання – найбільш оптимальна та безпечна форма організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію принципово і переважно на відстані, яка не дозволяє і не передбачає безпосередню навчальну взаємодію учасників.

У цей час інтернет-навчання як основа безперервної освіти націлене на оволодіння учнями навичок самостійної освітньої роботи, на формування ключових компетентностей. Під час онлайн-зустрічей учителям варто проводити консультації з учнями, інтегровані уроки, навчальні заняття-бесіди, майстер-класи та творчі заняття.

Специфіка інтернет-навчання, що базується на телекомунікаційних технологіях, інтернет-ресурсах, впливає на способи відбору і структуризації змісту інформації, способи реалізації тих чи інших методів навчання і організаційних форм навчання, що суттєво впливає на функціонування всієї системи в умовах воєнного стану. Учень, із запропонованих ресурсів обирає та оброблює інформацію, добирає об'єкт (виріб) для проєктування (моделювання) та технологію його виготовлення, спираючись на власне бачення проблеми й досвід, психологічну готовність.

Звертаємо увагу на необхідність психологічної підтримки дітей. У цей важкий час  роль мережевого учителя полягає в тому, щоби допомогти учням, стимулювати їх до самостійних роздумів, новим поглядам на досліджуваний об'єкт, предмет. Водночас, учитель і учень залишаються учасниками цього процесу в активному діалозі.

В Україні існують різноманітні сервіси для вивчення трудового навчання онлайн. Рекомендуємо надавати перевагу тим, що забезпечують зворотний зв’язок та можливість організовувати змістовне дозвілля дітей .

У дистанційному режимі навчання в умовах воєнного стану рекомендуємо використовувати наступні форми комунікації, взаємодії між учасниками освітнього процесу:

Для організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану рекомендуємо:

Звертаємо увагу на необхідності визначення переліку матеріалів та інструментів, які можуть бути доступними для учнів у цей час та замінювати знайомі конструкційні матеріали на альтернативні, доступні у побуті.

Звертаємо увагу вчителів на варіативності вибору учнями технологій виготовлення виробів. Доцільно об'єкти обирати з урахуванням: принципу здоров'язбереження, запобігаючи емоційному та фізичному перевантаженню учнів; набутих ними компетентностей і реального матеріально-технологічного забезпечення. Перед  початком виконання роботи доцільно ознайомити учнів із правилами техніки безпеки. Добираючи навчальні завдання, учителю бажано уникати одноманітності, репродуктивності, натомість варто збільшити кількість завдань творчого спрямування, щоб сприяти вивільненню позитивних емоцій, підтримці віри дітей у власні сили й можливості.

Для ефективного опрацювання учнями проєктів, передбачених для дистанційного навчання, слід застосовувати такі технології, зокрема:

З огляду на те, що з технічних видів праці вибір простих у виконанні технологій незначний (механічна обробка металу та деревини, ручна обробка сортового прокату) і виконати більшість з них у домашніх умовах без відповідного обладнання та матеріального забезпечення неможливо, рекомендуємо використовувати технології (оздоблення різьбленням, мозаїкою, інтарсія, пірографія тощо) з програм для 5-6 класів, але із застосуванням основних методів проєктування для 7-9 класів.

Деякі вироби можна виготовляти в умовах воєнного стану (у бомбосховищах, або захищеному місті). Пропонуємо перелік майстер-класів, з технічних видів праці які можуть стати прикладом для виготовлення виробів:

Обслуговуючі види праці:

У багатьох районах, містах та ТГ області залишається недостатньо якісний зв'язок та доступ до інтернету. З огляду на те, що існують обмежені можливості щодо застосування інтернет-ресурсів у роботі зі здобувачами освіти, доцільно змістити акцент з практичного (технологічного) на інформаційно-пошукове, дослідницьке спрямування проєктів.

Для організації освітнього процесу в умовах воєнного стану рекомендуємо використовувати освітні веб-ресурси, онлайн-платформи, мультимедійні матеріали, навчальні відеофільми, відео майстер-класів та інтерактивні вправи [2].

Працюючи з інтернет-ресурсами, учителі можуть використовувати електронні версії підручників та зошитів: офіційний сайт Інституту модернізації змісту освіти за посиланням https://cutt.ly/HapHn4h.

Перелік освітніх джерел та онлайн платформ на допомогу вчителям під час організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану:

Використанні та рекомендовані джерела


 (вчитель англійської мови)

"Як організувати навчання під час війни "

У цей непростий час маємо наголошувати на психоемоційному стані учнів, встановленні з ними довірливих взаємин, створенню відчуття безпеки та підтримки. Тож учителям варто знизити рівень вимог до знань та успішності, адже діти перебувають у стані стресу, тривоги, паніки й розгубленості. Педагогам доводиться розробляти уроки з урахуванням таких фактів:

внаслідок сильних емоційних переживань когнітивні можливості мозку значно погіршуються, тому дитині набагато складніше сприймати нову інформацію і відтворювати раніше засвоєну;

наслідки стресу можуть проявлятися у вигляді надмірної непосидючості, дратівливості, агресії чи навпаки – апатії й замкнутості;

серед ваших учнів, найімовірніше, будуть діти із зон активних бойових дій; діти, які втратили рідних та близьких. Їхня психіка наразі надзвичайно вразлива.

Якою має бути структура онлайн-уроку в умовах воєнного стану? Що допоможе підтримати ефективність навчання?

Початок заняття

Починати урок у нових реаліях варто не з повторення вивченого, а з дружнього спілкування та підтримки. Усім своїм виглядом педагог повинен випромінювати спокій, впевненість, добродушність та готовність вислухати й розрадити. Насамперед скажіть учням, які ви раді бачити їх живими та здоровими, наголосіть, що пишаєтеся їхньою стійкістю й умінням справлятися з труднощами. Добре було б для кожної дитини підібрати особливі слова похвали, які підкреслювали б її найкращі риси, а наприкінці – додати, що всі ваші учні для вас супергерої.

Другий блок уроку

Присвятіть 4-5 хв психологічним практикам для активізації парасимпатичної нервової системи. В основному ці вправи спрямовані на стабілізацію дихання й усунення відчуття тривоги. Наприклад, запропонуйте дітям:

читати скоромовки на видиху;

проказати «б-р-р-р», зображуючи різноманітні гримаси;

дмухати на великий палець, ніби на свічку, роблячи короткий вдих і тривалий видих;

відчути своє тіло у просторі, опору під ногами й описати свої зорові, нюхові, смакові, тактильні відчуття тощо.

Третій блок – навчальний матеріал

У будь-якій темі опирайтеся на основи, які діти мали надійно засвоїти раніше. Починайте з найпростішого, аби створити в учнів відчуття легкості й розуміння. Ось найголовніші поради:

організуйте повторення у вигляді цікавої дискусії або вікторини;

пояснюйте матеріал чітко та лаконічно, використовуйте інфографіку та відеофрагменти. Можна відразу дати короткий тест на перевірку засвоєння інформації;

пропонуйте навчальні завдання у форматі ігор та спільних проєктів. В середньому це 2-3 завдання різного типу;

підсумуйте, запитавши у кожного, що було цікавого та що запам’яталося з уроку.

Четвертий блок – домашнє завдання

Не перевантажуйте дітей надто складними чи об’ємними завданнями. Обов’язково застосовуйте індивідуальний підхід у доборі завдань. На загал підберіть 1-2 вправи з можливістю наочно демонструвати результат: написати есе, намалювати та описати свій малюнок, скласти таблицю тощо.

 

 

Розклад занять дитини: яким він повинен бути

Розпорядок дня – це запорука психологічної стабільності, яка допомагає дітям відволікатися від стресу. Новий розклад має бути зрозумілим і постійним, зазвичай він майже повністю відтворює шкільний розклад довоєнного часу. Звісно, під час сигналів повітряної тривоги діти повинні припинити заняття і пройти в укриття, тож уроки можуть часто перериватися.

Однак вчителі мають бути готовими до будь-яких ситуацій і заздалегідь розробити план подачі матеріалу та систему завдань. Скажімо, якщо через сирени не вдалося провести повноцінний урок, надішліть учням необхідний матеріал та завдання, записи попередніх уроків, підтримуйте спілкування в месенджерах.

Онлайн-платформи для організації навчання під час війни

Безперечно, діти вже звикли до дистанційного формату і використання вчителем певних онлайн-ресурсів. Тому під час дистанційки у воєнний період не варто кардинально змінювати умови навчання і переходити на нову платформу. Продовжуйте навчання у звичному режимі на Zoom, Classdojo, Google Classroom, Hangouts, Google Meet, Microsoft Teams тощо.

Водночас можна створити віртуальний клас на платформі «Всеукраїнська школа онлайн» для школярів з 5 по 11 класи. На сайті містяться відеоматеріали, автоматизовані тестові завдання, додаткові навчальні матеріали, конспекти та посилання на корисні ресурси з кожного предмета. Вчитель може стежити за прогресом учнів та оцінювати їх. Проводити контрольні опитування з використанням 9 типів запитань допоможе і сервіс ClassTime.

Корисні лінки для розробки онлайн-занять

Існує чимало освітніх сервісів, які полегшують роботу педагогів та допомагають створювати креативні інтерактивні завдання, тести, вікторини, дидактичні матеріали, презентації і багато іншого. Ось найцікавіші ресурси, більшість можна завантажувати у вигляді додатків:

slides.com – сервіс для конструювання інтерактивних презентацій та мультимедійних проєктів;

learningapps.org – широкий асортимент готових ігрових завдань, шаблони для створення власних завдань із можливістю автоматичної перевірки та моніторингу результатів;

Edpuzzle – програма для створення навчальних відео з завданнями, хороший варіант для пояснення нової теми;

Школа_інфо – освітня Viber-група, у якій кожного дня публікують цікаві завдання для школярів 1-4 класів: логічні задачі, головоломки, лінгвістичні пазли тощо;

Онлайн-ігри з англійської мови для молодших та середніх школярів на Kahoot!;

Online Test Pad – конструктор тестів та вікторин, що включає 17 типів завдань;

Matific – ігрова платформа з математики, що містить адаптовані до шкільної програми ігрові вправи для учнів 1-6 класів.

Як вчителю надавати психологічну підтримку дітям під час війни?

Ваше головне завдання – створити на своїх уроках довірливу і невимушену атмосферу поваги й взаємної підтримки, де учні не бояться ділитися своїми думками та емоціями. Відтепер дружні бесіди та вправи для зняття психологічної напруги мають стати невіддільними складовими уроку.

 

Запитайте у кожної дитини, як її настрій та самопочуття, що її турбує. Вчителю не слід самому починати розмови про війну, розповідати новини чи використовувати під час уроку будь-які асоціації з воєнною тематикою. Однак якщо учні самі хочуть про це поговорити, поділитися своїм досвідом чи переживаннями, обов’язково вислухайте їх. Ви зобов’язані чесно відповідати на учнівські запитання про війну і водночас підтримувати у них віру в сили ЗСУ і надію на перемогу.

Не завадить і трохи виваженого гумору. Це допоможе розвантажити психіку та підвищити уважність і цікавість до заняття. Також можна запитати в учнів про їхні хобі та досягнення. Запропонуйте дітям що уроку ділитися успіхами у своїх улюблених заняттях. Так поступово сформується заспокійливе середовище, що нагадуватиме звичний ритм життя, у якому школярі знаходилися до війни.

Окрім уроків, підтримуйте спілкування в соціальних мережах з дітьми та батьками.

Поради від UNICEF:

Як вчителю допомогти учням, які виїхали із зони бойових дій?

Найперша дієва поміч для таких дітей – спілкування. Намагайтеся постійно бути на зв’язку з вимушено переселеними родинами. З’ясуйте, де вони зараз знаходяться, які в них умови, які потреби та психологічний стан членів родини. За можливості порадьте їм, куди звертатися за допомогою, дайте контакти волонтерів, якщо володієте такою інформацією.

Ви можете значно поліпшити емоційний стан дитини, якщо:

щодня цікавитись її настроєм і переживаннями;

займатися з дитиною корисними психологічними практиками, наприклад арттерапією;

спілкуватися на позитивні й підбадьорливі теми;

надсилати дитині цікаві завдання, книги, ігри, відео за сферою її інтересів.

Усе це потребує від педагога неабиякого запасу внутрішнього ресурсу. Тому зголошуйтеся надавати таку підтримку тільки, якщо маєте достатньо душевних сил.