ІНКЛЮЗІЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ
Алгоритм створення інклюзивного класу:
Батьки дитини з ООП звертаються до закладу освіти, пишуть заяву та додають до неї витяг ІРЦ про комплексну оцінку дитини.
Керівник закладу освіти дає подання до органу управління освітою щодо погодження організації інклюзивного навчання в його закладі.
Орган управління освітою дає лист-погодження або наказ про це.
За необхідності в штатний розпис закладу потрібно внести зміни, наприклад, ввести додаткові ставки асистентів вчителів чи вчителів-дефектологів.
Керівник закладу освіти видає наказ щодо створення класу або класів з інклюзивним навчанням, щодо затвердження положення про команду психолого-педагогічного супроводу в закладі освіти, про склад цієї команди.
Нюанси створення інклюзивного класу:
Відповідно до пункту 1 статті 20 закону “Про освіту”, заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні або спеціальні групи і класи для навчання дітей з ООП. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків (інших законних представників) інклюзивна група або клас утворюється обов’язково.
Для учнів з ООП, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах, на підставі письмового звернення батьків (інших законних представників) можуть створюватися інклюзивна або спеціальна група продовженого дня. Детальніше про це можна прочитати в Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних ЗЗСО (наказ МОН від 25 червня 2018 року №677).
Щоб утворився інклюзивний клас, необхідно, аби батьки написали заяву в школі та подали витяг ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини. Якщо в батьків є тільки витяг від лікарсько-консультативної комісії, то це не є підставою для організації інклюзивного навчання. Також можуть додаватись інші документи, передбаченні Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття загальної повної середньої освіти (наказ МОН від 16 квітня 2018 року №367).
В ІРЦ можуть звернутися батьки або інші законні представники дитини, які відчувають занепокоєння щодо її розвитку, незалежно, чи в неї є певний діагноз і / або інвалідність. Комплексне оцінювання* може проводитися як за ініціативи батьків, так і за рекомендацією педагогів, які працюють у ЗЗСО з такою дитиною, але виключно на підставі заяви батьків. Його не можна проводити примусово.
* У законодавстві використовується слово “оцінка” на позначення проходження тестування в ІРЦ. З погляду правил української мови це неправильно, адже оцінка – це те, що з’являється після оцінювання. Тому цьому тексті ми використовуємо слово “оцінювання”.
Висновок ІРЦ про комплексне оцінювання має рекомендаційний характер. Відповідно до статті 55 закону “Про освіту”, батьки дитини мають право обирати заклад освіти, освітню програму, різновид і форму здобуття дітьми освіти відповідного рівня.
Термін дії висновку ІРЦ не визначений, але повторне комплексне оцінювання може проводитися, коли дитина переходить від закладу дошкільної освіти до закладу загальної середньої освіти. Також, за рекомендацією команди психолого-педагогічного супроводу в разі виникнення індивідуальних освітніх потреб під час навчання або, навпаки, коли в дитини високі успіхи в навчанні й потрібно переглянути індивідуальну програму розвитку.
Якщо дитина вже навчалася в інклюзивному класі, то повторно проходити ІРЦ і писати заяву на відкривання інклюзивного класу перед кожним роком навчання не потрібно.
Якщо фахівці, які працюють із дитиною з ООП в школі, не бачать прогресу або не впевнені, що витяг ІРЦ правильний і, на їхню думку, потрібно проводити інші корекційно-розвиткові заняття або в іншій кількості, то самостійно ці зміни команда психолого-педагогічного супроводу ввести не може. Для цього потрібно спрямувати батьків на повторне комплексне психолого-педагогічне оцінювання розвитку дитини до ІРЦ.
Є лист МОН від 16.06.2020 року №1/9-328 “Щодо методичних рекомендацій з організації психолого-педагогічного консиліуму для проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини”. Згідно з ним, щоби підтвердити або змінити висновок про комплексне оцінювання, має збиратися консиліум, до якого рекомендують залучити представника органу управління освітою, методиста обласного РЦПІО, фахівців ІРЦ, практичного психолога, який має міжнародний сертифікат, педпрацівників ЗЗСО, корекційних педагогів спеціальних ЗЗСО (за потреби), фахівців сфери соціального захисту (за потреби), батьків або запропонованих ними фахівців, щоби це оцінювання було комплексним і правильним.
Інклюзія в НУШ — реалії української освіти
Інклюзивне навчання — це виклик вітчизняній системі освіти. Виклик вчителям, які ніколи раніше не проводили уроки з дітьми з ООП, тож не знають, як адаптувати план уроку та як розподілити обов’язки з помічником. Виклик батькам, які не знають, чого очікувати від звичайної школи? Виклик учням, які часто виявляються заручниками шкільних приміщень із високими сходами й без пандусів і упередженого ставлення однокласників і їхніх батьків.
Але все це тимчасові труднощі, які необхідно подолати на шляху докорінних змін — не лише застарілої системи освіти, а й свідомості українського суспільства, забезпечення доступності навчання, роботи та повноцінного життя людей з особливими потребами.
Які ще покращення для дітей з ООП пропонує НУШ
Крім уже затверджених змін у навчальному процесі, які активно впроваджуються в життя, надалі плануються наступні кроки, що стосуються не лише початкової школи, а й 5-9 класів НУШ:
Учням з ООП ще активніше допомагатимуть інтегруватися в життя закладу освіти.
Школярі, що перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні, отримають повне право здобувати освіту в межах медичного закладу.
Учні, які часто не відвідують заняття з певних причин (професійні заняття спортом, танцями, музикою тощо) зможуть зарахувати до шкільних оцінок отримані поза школою знання (курси англійської мови, заняття математикою з репетитором тощо).
Спрощується також процес домашнього навчання: відтепер повну середню освіту можна отримати вдома, складаючи двічі на рік семестровий контроль.
Інклюзія: лише для дітей з ООП?
Всупереч поширеній думці, інклюзивна освіта спрямована не лише для дітей, що мають особливості розвитку чи особливі освітні потреби. Інклюзія — це покращення для кожного без винятку учня.
Наприклад: найближчі плани МОН щодо розвитку інклюзивних шкіл передбачають оснащення спеціального освітнього простору з медіатеками та ресурсними кімнатами. Такі ресурсні кімнати вже мають доведену ефективність для всіх учнів, особливо в початковій школі: не важливо, є в дитини особливі потреби чи немає. Тож дуже добре, що тепер такий особливий простір планується обладнати в кожній школі.
Це ж саме стосується адаптаційного періоду, аж два періоди якого тепер передбачено в новій українській школі: в 1-2 та 5-6 класах. Хоча першочергове призначення такого нововведення стосувалося інклюзії та врахування освітніх і психологічних потреб дітей в інклюзивних класах, але така адаптація має позитивний вплив на всіх учнів.
Ще один важливий момент: навчання вчителів надавати першу домедичну допомогу. Це теж стосується в першу чергу роботи з інклюзивними дітьми. Але скільки було трагічних випадків, коли учні без жодних особливих потреб і жодних проблем зі здоров’ям не отримували належної допомоги до приїзду лікарів! Тепер усі педагоги зобов’язані будуть пройти курси надання домедичної допомоги — а це означає, що вони будуть значно краще підготовані до можливих нещасних випадків.
Крім того, не варто забувати про позитивний вплив інклюзивного навчання на виховання в суспільстві здорового ставлення до людей, що мають певні особливості чи потреби — адже діти змалку вчаться правильно взаємодіяти з такими ровесниками та розуміють їхні потреби, не вважаючи їх чимось дивним чи незвичайним.
Отже, переваги інклюзивної освіти беззаперечні — й не лише для учнів, що мають особливі потреби. Але на цьому етапі культура інклюзивного суспільства в Україні лише починає зароджуватися та поступово розвиватися. Ми й надалі триматимемо вас у курсі важливих нововведень і змін, що передбачає освітня реформа. А ще, звісно ж, оновлюватимемо асортимент навчальних засобів, техніки, обладнання для ЛФК, реабілітації, корекційного розвитку — щоб кожна школа мала можливість побудувати сучасний, комфортний і доступний для кожного навчальний простір!