Методичний кейс "Безпечна школа" 

ВІДЕО 1

ВІДЕО 2

ВІДЕО 3

ВІДЕО 4

• “Що таке торгівля людьми” 

•  “ПРИДИВИСЬ” 

• Квест, гра, навчальний курс

• Гра "Щось пішло не так" 

Інформаційні матеріали для реалізації концепції "Україна без бар'єрів"  НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року «Довідник безбар’єрності»

Про навчання з мінної небезпеки на спеціальних онлайн платформах. "Мінна небезпека" для учнів 6-11 років та "Мінна небезпека" для учнів 12-18 років

Лист МОН України від 16.05.2023 №1/6900-23 "Про організацію та проведення заходів з питань безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу на час літніх канікул". 

Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?"

Україна увійшла до переліку країн, найбільш забруднених мінами. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підтвердила, що міни та вибухонебезпечні предмети спричинили 75 жертв серед дітей у період з 24 лютого 2022 року до 15 лютого 2023 року.

Щоб зменшити ризики поранення чи загибелі дітей, ЮНІСЕФ спільно з МОН, Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Міністерством внутрішніх справ України запустили новий вебсайт «Все про мінну безпеку».

Ресурс містить чотири розділи: для батьків, вчителів, підлітків та дітей. У кожному з них викладено адаптовану до віку інформацію про різновиди мін та правила поводження з ними. У розділі «Вчителям» можна знайти методичні рекомендації щодо проведення уроку з мінної безпеки та презентації для учнів різних класів.

Формування ключових та стійких компетенцій у дітей про безпечну поведінку у час війни та після її завершення – одне з головних завдань батьків та освітян. Нині воєнні ризики є частиною життя, тому маємо бути готовими захистити себе і дітей. 

Освітній проєкт #stop_sexтинг створив уроки щодо безпечної поведінки під час війни для дітей трьох вікових груп. Ці уроки представили під час вебінару «Ключові навички дітей шкільного віку у воєнні часи. Як навчити дітей безпечної поведінки». Запис вебінару доступний за посиланнями на Ютубі та у Фейсбуці. 

Уроки доступні на сайті: 

• урок для 5-8 класів

• урок для 9-11 класів

На платформі «Всеукраїнська школа онлайн» з’явився інтерактивний онлайн-урок з мінної безпеки для дітей початкової, середньої та старшої шкіл. Урок містить цікаві завдання за участі пса Патрона, Дмитра Монатіка та рятувальника Державної служби з надзвичайних ситуацій.

​На уроці, який може врятувати життя, легко на зрозуміло пояснюється, як відрізняти вибухонебезпечні предмети, де вони можуть приховуватись, які знаки попереджають​ ​про них​ та як​их ​​правил безпечної поведінки потрібно​ дотримуватись, якщо ​ви ​побачили міну чи боєприпас.

Урок насичений цікавими завданнями, відео та триває всього 15 хв. Учні точно не засумують, а найголовніше – запам’ятають усі правила безпечної поведінки.

Дивіться урок за посиланнями:

• для середньої та старшої шкіл.

Онлайн-урок розроблено ЮНІСЕФ спільно з ДСНС за підтримки Міністерства освіти і науки України із залученням провідних фахівців у цій темі.

В умовах воєнного стану найголовніше – зберегти життя та здоров’я кожного українця. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій спільно з видавництвом «Ранок» розмістило у відкритому доступі книжку «Мінна безпека не без ПЕКа», яку важливо прочитати батькам разом із дітьми.

Посібник у форматі коміксу роз‘яснює дитині основні правила поведінки з вибухонебезпечними предметами. Правильні дії головних героїв у ситуаціях, пов’язаних із мінами чи вибухонебезпечними предметами, стануть взірцем для наслідування.

Завантажити видання можна безкоштовно за посиланнями: 1 частина , 2 частина.

Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), підготували серію відеолекцій про те, як педагогам працювати в умовах війни. 

Війна є травмівною подією, що викликає відчуття безпорадності й незахищеності, впливаючи на мислення людини та її ставлення до світу, спричиняючи хронічні стресові розлади. Це, безперечно, складний час і для вчителів, які попри стрес та небезпеку продовжують проводити заняття у дистанційному режимі, і для дітей, частина з яких були змушені покинути свої домівки. 

“В умовах війни педагогам, як ніколи, потрібна підтримка психологів, – поради, як працювати з дітьми та як самим справлятись із стресом. Адже якість освіти сьогодні багато в чому залежить від того, наскільки вчитель розуміє процеси, що відбуваються з учнями, уміє аналізувати, як втрата рідних, вимушене переселення та інші психологічні травми впливають на їхню здатність навчатися,” – зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.

Серія відеолекцій складається з 11 тем, у яких психологи-практики, гештальт-терапевти, які працюють із травмами війни з 2014 року, дають відповіді на питання, як:

• проводити уроки під час війни;

• говорити з дітьми про війну та її новини;

• допомогти дитині пережити втрату;

• допомогти учням розуміти і виражати свої емоції;

• створити безпечний простір на онлайн-уроці;

• не допустити на уроці конфлікту.

Перша лекція присвячена темі посттравматичного стресового розладу. У відео психологиня, когнітивно-поведінкова консультантка, голова ГО “Центр медіації “Простір Порозуміння” Ольга Шевчук розповідає, що таке ПТСР, якими є його симптоми, та ділиться простими методиками і вправами для самодопомоги у стресовій ситуації та панічній атаці. 

1. "Бути поруч" пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. "Бути прикладом" більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. "Спілкуватися"  це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. "Задіювати": ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. "Відновлюватися" це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!

Підготовлено партнерами проекту Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї", Інститут психічного здоров'я Українського Католицького Університету Джерело

1. «Абетка безпеки», розроблена ДСНС, з можливістю встановлення відповідного мобільного додатку на смартфон.

2. Рекомендований вміст тривожної валізи 

3. Брошура «У разі надзвичайної ситуації або війни», розроблена Міністерством культури та інформаційної політики

4. Посібник «Супергерої безпеки», створений дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз. У посібнику йдеться про те, як говорити про загрози з найменшими членами родини і як навчити їх діяти у різних ситуаціях. У своїх рекомендаціях Світлана Ройз спиралась на матеріали Служби тилу Ізраїлю. Вона пропонує закріплювати знання у форматі ігор у супергероїв.